Конопля семена Бошки марихуана SATIVA & INDICA Назарово

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Эй, ребята, чувствую, что моя история будет круче, чем путешествие на Луну на роликах с турборежимом! Я вам расскажу, как я стал самым крутым наркоманом-комиком, угарнув на шишках марихуаны и закладках амфетамина!

Началось все с того, что я заметил, как все суетятся вокруг. Каждый день одно и то же — суетологи на работе, суетологи в магазине, суетологи на улице. И я решил, что пора прокачать энергетику и стать царем всех суетологов! А для этого нужны были закладки силы и шишки смеха.

Я нашел своих доверенных поставщиков и задонатил им все, что имел, чтобы получить свои магические пакетики с радугами эйфории. Все началось с того, что решил попробовать шишку марихуаны, чтобы смешно выступить на сцене стендапа. Не думайте, что я стал хейтить ненавидящих меня зрителей, просто позволил себе немного расслабиться и влюбиться в безграничную фантазию.

Стоило мне затянуться этим дымящимся девичьим волосом, как все вокруг начало восприниматься искаженным, прекрасным и комическим способом. Вдруг зрители превратились в клоунов, а каждый их смешной шарм и глупость стала настолько очевидной, что я не мог сдержать смеха.

Мои шутки стали острее, креативнее и безумнее. Я закладывал в каждое высказывание кусочек своей удивительной реальности, и зал рыдал от хохота. А если кто-то начинал зевать или хейтить мои шутки, я просто улыбался и продолжал свое зажигательное выступление. Я смотрел на них, как на невежественных неудачников, неспособных понять гениальность моих мыслей.

Но этого мне было мало. Шишки марихуаны давали мне мощь, но несравнимо меньшую, чем хотелось. Я понял, что нужны другие закладки, чтобы подняться еще выше. И щелкнув пальцами, я оказался перед новым поставщиком, готовым предоставить мне хабар в виде амфы — настоящего бензопровода энергии.

Я не умел ставиться, но в этот раз все было иначе. Я решил попробовать амфу, чтобы подняться еще выше и взорвать все границы стендапа. И я был готов ко всему, что принесет мне эта маленькая игла. Казалось, что моя фантазия разрывается на миллионы осколков, и я все еще контролировал каждый из них.

Зрители не замечали, что я в моменты паузы закладывался шприцом, но они чувствовали, что я взорвусь своим сумасшедшим смехом в любую секунду. Я вещал сценарий своей жизни, импровизируя и выдавая одну шутку за другой, словно на самом деле был главным героем комедийного сериала.

Но, к сожалению, история заканчивается не так, как я надеялся. Моя эйфория была непродолжительной, и я начал чувствовать побочные эффекты. Мое тело было измождено, а смысл моих шуток стал постепенно угасать. Я понял, что такая смесь амфы и марихуаны — это взрывоопасная смесь, готовая поджечь даже самые гениальные мысли. Я перепробовал все, что можно было сказать, чтобы вернуться к той самой первозданной эйфории, но все напрасно. Я просто хейтил себя за то, что стал рабом своих закладок. Они лишают тебя свободы и превращают в пустую оболочку. Быть комиком — это быть свободным от искусственных стимулов, чтобы строить свои шуточные империи из чистой воображаемой магии. Будьте смешными, когда вам самим это весело, а не потому что вы находитесь под влиянием веществ. И помните, что настоящий кайф — это жизнь сама со всеми ее курьезами и приколами!